БЛОГ

Ми побували в трьох місцях: в Почаєві в місцевій лаврі, в Бродах - в замку і в Кам’янецькому замку: Монастирі Походження Дерева Хреста Господнього Української Греко-Католицької Церкви

Можна мати свою чарку, шкварку і навіть іномарку. За вікном автобуса безкраї рівнини. Навіть у забутих Богом глибинках дерева висаджені як під лінійку. Усе начебто живе і водночас... штучне. Ми приїхали у Білорусь.

Індія, якою її не хочуть бачити. Якось так повелося у наших краях, що галичани здебільшого вирушають у мандри Європою, туди ж прямують на заробітки. Штати доступні студентам за міжнародними навчально-відпочинковими програмами, у Канадській діаспорі, як жартома кажуть, кожен поважний галичанин має бодай одного родича. Азія ж залишається для нас далекою, незрозумілою, небажаною...

Коли минає літо, а сонячні промені все ще теплі та лагідні, душа прагне в мандри, в м*які і солодкаві поля, на широкі дороги, поки це все не зачепила дощами і туманами осінь, а тільки доторкнулася своїм чарівним пензлем до ланів та дерев. Де можна було уздріти цю красу у повній мірі – це в Білорусії. Саме вона стала ідеальним варіантом для такої подорожі, і ми з подругою залюбки погодились поїхати з «Молодіжним туризмом» у мандрівку. Ми не раз з ними їздили, і тому коли почули, що буде нагода побачити на власні очі цю всю середньовічну романтику – не вагались ні хвилини!

Одного Нового року ми з друзями не мали ніяких особливих планів, але дуже хотілося чогось особливого. В гостях одне в одного вже були, на Високому Замку – теж, а хотілося пригод, і тут якось спонтанно виникла ідея – подорож! Дійсно, чому б нам не поїхати у подорож? Але одразу виникла думка – Новий рік, це ж шалені ціни, навіть у Карпатах… А ідеєю так вже всі загорілися… І тут нам у нагоді став «Молодіжний туризм». Дехто з нас вже подорожував з цим туроператором, дуже позитивно відгукувався про компанію, якось швидко відшукали контакти, схрестили пальці… І ось ми вже пакуємо речі у нашу новорічну казку!

Ця поїздка стала чи не найвеселішою у моєму житті. Товариство, яке зібралося в автобусі, відразу дало зрозуміти, що сумувати у Петербурзі мені не доведеться.

Торік десь у березні один мій знайомий похвалився своєю відпусткою, проведеною в Індії. Мовляв, ця країна вразила його чи не найбільше із усіх відвіданих раніше. Мене це настільки зацікавило, що я вирішив зібрати якомога більше інформації про неї, та, врешті, самому організувати поїздку до цієї загадкової держави.

Один мій знайомий похвалився своєю відпусткою, проведеною в Індії. Мовляв, ця країна вразила його чи не найбільше із усіх відвіданих раніше. Мене це настільки зацікавило, що я вирішив зібрати якомога більше інформації про неї, та, врешті, самому організувати поїздку до цієї загадкової держави.

Поїздка у Грузію цього року стала для мене справжнім відкриттям. Група людей, які з радістю долучилися до поїздки, організованої моїм туроператором «Молодіжний туризм», також з неабияким задоволенням поринула у доброзичливу та дуже позитивну атмосферу Грузії.

Чи давненько бували ви на Закарпатті? Чи взагалі коли-небудь бачили цей казковий край? Навіть, якщо бачили, ви сюди повертаєтесь і дізнаєтесь про Закарпаття щось нове. Закінчилась зима, припекло сонечко і душа проситься на природу. Знайомі порадили з'їздити на Закарпаття, я не довго думала і згодилась. Виявилось вартість поїздки була дешевшою, ніж коли б я самостійно вирушала в цю подорож. Приємно здивувало те, що їхала переважно молодь, саме ця річ додала подорожі особливого настрою.

Блискучі індуїстські храми Кхаджурахо, бездоганно відновлені після майже цілого тисячоліття занедбаності і забуття, входять до низки найвизначніших з усіх історичних монументів Індії.

У цей день було заплановано відвідати мінімум одне місто, а максимум - три. Дорога, якою ми пересувалися раніше, була досить доброю, але їхали ми в середньому 40-50 км/год, а от дорога до Гваліору якраз перебувала на ремонті, тобто більшість шляху ми їхали по глині і приїхали на дві години пізніше, ніж планували.

Поїздка з Делі до Амберу (Джайпур) зайняла сім з половиною годин. По дорозі ми побачили колоритну Індію: жінок вдягнутих в сарі, верблюдів, вантажні машини, які були розмальвані в різні кольори, з різними прикрасами і з різними сигналам.

McDonalds, PanjabiMC, офіційні резиденції державних органів влади - ось так почався наступний день. «Вчорашня» Індія і «сьогоднішня» суттєво відрізнялись. Цього дня все було навпаки: чистота, гід, який знав свій матеріал , харчування у ресторанах, закупки в супермаркеті, сучасний торговий комплекс.

У Тадж Махалі маючи квиток, можна було взяти водичку і бахіли безкоштовно. Важливо знати, що на територію Тадж Махалу не можна проносити ноутбуки, продукти харчування, сигарети. Усе це заздалегідь ми здали в камеру зберігання. По дорозі до цих камер ми познайомилися з одною мавпочкою, яка підскочила до однієї із учасниць нашої подорожі, і вихопила із кулька, що від несподіванки дівчина упустила, банани. У Тадж Махалі найбільше вразило те, що така краса збереглася до наших днів у дуже хорошому стані.

Наш літак прилетів на півгодини швидше, аніж було заплановано. Загалом, політ тривав п’ять з половиною годин. Уже в 2.30 за місцевим часом ми були в Делі. До речі, український і індійський часові пояси відрізняються на три з половиною години. Перше враження - дуже позитивне.