З чого починається дорога? Кажуть, що найважче – це встати з дивану і дійти до вокзалу Але кожному мандрівнику варто знати, що перед тим як поїхати в будь-яку подорож, необхідно зрозуміти, який саме відпочинок тебе цікавить: подорож гірською місцевістю, щоб помилуватись краєвидами; екскурсійний тур по фортецях, монастирях, церквах; гастрономічний тур з дегустацією славнозвісних грузинських хачапурі і хінкалі, і, звісно ж, неперевершеним вином; чи когось цікавить тур, щоб поніжитись на пляжі. Як же це об’єднати? Одним махом ми вирішили вбити всіх зайців і, охопивши всі наші забаганки, створили один тур, який відбувся в кінці серпня. А якщо згадати грузинську великодушність та гостинність, то подорож мала б бути мегакласною. І ось ми в дорозі!

День 1

Нас зустріли на вокзалі в Маріуполі, і ми вирушили мікроавтобусами до Грузії. Всі були в очікувані нових, неймовірних, хороших вражень від поїздки та пригод… Це була вже четверта подорож в Грузію, щоправда, цього разу переїзд був трохи виснажливим, бо саме водночас з нами з Криму їхали відпочиваючі росіяни, і на кордоні утворилась велика черга. Але перетин кордону – це діло завжди не з веселих, тож чи нам не звикати).

День 2

Наш графік подорожі трохи змінився, а ще напередодні нам не дуже пощастило з погодою, тож фото в цей день зробили тільки в Росії. Те, що планувалося на перший день - перенесли на останній. Так вийшло зручніше. Проїжджаючи між горами, ми захоплювались їх величчю і крутизною. Якщо по красі наші Карпати можна порівнювати з Кавказом, то по висоті їх навіть близько не зрівняти. Поселившись в Тбілісі, ми одразу ж пішли куштувати грузинські національні страви і пити традиційне вино. Втома з дороги нарешті почала відступати, і ми почали відчувати, що ми на відпочинку.

День 3

Третій день мав бути найбільш насиченим. І ті враження, яких ми спершу недоотримали, цього дня компенсувалися сповна. По-перше, дуже пощастило з екскурсоводом. Всю інформацію, яка когось цікавила, він міг розповісти. Розказав також і про історію Грузії, про теперішню політичну ситуацію, виявилось, що дійсно Саакашвілі підтримує половина населення і що друга половина населення незадоволена його деякими кроками в економіці. Першим пунктом призначення в цей день був монастир Ікалто, де давніше була академія, в якій навчався Шота Руставелі. (Детальніше про монастир можна прочитати тут: travelgeorgia.ru/259.)

Після того ми відвідали монастир в Алаверді. Це один з найкрасивіших монастирів в Грузії (на мій погляд). Неприємним моментом було те, що двох хлопців не пустили в шортах в цей монастир, а для жінок був одяг на вході, який можна було тимчасово одягнути. Але закон є закон, тож думайте, що вбирати наступного разу, все-таки це святе місце. (Опис монастиря Алаверді тут: travelgeorgia.ru/407.) З розповіді екскурсовода ми дізналися, що більшість чоловіків-грузинів жила в своєму житті хоч раз в монастирі.

Наступним пунктом призначення було місто Телаві – столиця Кахетії і виноробного регіону, де знаходиться Алазанська долина. Культура виноробства в країні стала невід’ємною частиною життя кожної родини і триває досі. Немає грузинської сім’ї, з якої гість пішов би без кількох тостів, не випивши домашнього вина. Тут найбільший ринок, де можна купити фрукти, вино, сир… На що б звернув увагу - це на помідори і на сир. Помідори мають дійсно насичений смак, зовсім не схожі на помідори з супермаркету, і сир також дуже смачний. Окрім ринку, в Телаві є ще 800-річний дуб, пам’ятник правителю Іраклі і фортеця, яка в цей момент була на ремонті. (Опис: travelgeorgia.ru/150). На ринку наша група створила чергу… звичайно ж до продавця вина і чачі.))

Всі місця знаходились поблизу одне біля одного, тому ми за півгодинки приїхали в Гремі, колись процвітаюче місто, де знаходиться архітектурна пам'ятка XVI століття — царська фортеця в з церквою Архангелів — це перша фортеця, яку ми відвідали в Грузії під час нашого перебування там. (http://travelgeorgia.ru/43.). Неподалік від неї знаходиться монастир Некресті: (http://travelgeorgia.ru/325).

Останнім місцем нашого призначення цього дня був винзавод. Звичайно, що це одне з найцікавіших місць, яке не відвідати в Алазанській долині було б помилкою.) Як виявилось, це місце найбільше сподобалось всім, ми побачили всі етапи виноробства, включно з лінією розливу вина. Процес виробництва запускається 5 вересня, коли з’являється перший урожай винограду. На дегустації замість обіцяних 4 видів вина нам запропонували аж 7 видів, крім того ще згідно дегустації спробували коньяк 12-річної витримки. Найсмачніше вино було не з пляшки, а з цистерни, з якої начерпнули нам декілька глеків, яке мало витримку, але ще не пішло на розлив. Хух, ледве вийшли звідти!) Після дегустації у нас був ланч, який викликав навіть ейфорію. Нам настільки сподобалась гостинність тих, хто нам організував екскурсію, дегустацію і ланч, що ми при виїзді з заводу почали бажати їм всяких благ і у відповідь від Нугзара (нашого екскурсовода по вин заводу) отримали взаємні побажання і декілька пляшок вина і коньяку, в подарунок!!!

Після екскурсії пішли ми гуляти по нічному Тбілісі. Цієї поїздки група була достатньо великою, тому для зручності ми гуляли компаніями. Дуже приємно було зустрічати своїх, прогулюючись містом: одних зустріли біля парку, других біля фунікулера, третіх біля пішоходного скляного моста. Вечірній Тбілісі заворожує, особливо тоді, коли ти дивишся на нього з фортеці «Нарікала».

День 4

Цього дня у нас були заплановані екскурсії по столицях Грузії – теперішній Тбілісі і колишній – Мцхеті. Перш за все в Тілісі ми відвідали Цминда Самеба (http://travelgeorgia.ru/201) - це нова церква, яка має 11 залів для богослужінь. Споруда своєю величчю вражає, але не сподобались там туалети, відчувався досить великий контраст)). Після цього ми пройшлись до водоспаду, який знаходиться біля підніжжя гори, на якій збудована фортеця «Нарікала» (http://travelgeorgia.ru/257) повз славнозвісні сірні бані (http://travelgeorgia.ru/292) . Погода була сонячна, тому фотографії виходили гарні.

Потім ми пройшлися відомою вуличкою Леселідзе, де знаходяться кафе і винотеки (http://travelgeorgia.ru/397), вийшли на площу Свободи і пройшлись проспектом Шота Руставелі (http://travelgeorgia.ru/397). Під час екскурсії ми не тільки помічали і фотографували гарні споруди, краєвиди, але ще і іншу сторону столичного життя: бідних дітей, бомжів… Ми прагнули проникнутись духом справжньої Грузії, а не тільки екскурсійною її частиною, і бачили не дуже приємні моменти, але в порівнянні з позитивними враженнями - це капля в морі).

Наступний пункт призначення - кафе!!! Біля стародавньої столиці Мцхети є кафе, в якому харчуються більшість місцевих і туристичні групи, ось туди ми і заїхали. Чому саме там: там смачно і дешево (хоча шашлики мені там не сподобались). За повноціний обід національної кухні з вином ми заплатили на наші гроші по 40 грн, навіть дещо залишилось на тарілках.

Їдучи до колишньої столиці Грузії ми проїхали повз знаменитий храм Джварі: (http://travelgeorgia.ru/429) і прогулялись старовинними вуличками Мцхети: (http://travelgeorgia.ru/117), йдучи до першого і найважливішого храму Грузії - Светіцховелі (http://travelgeorgia.ru/92). Після екскурсії почався шопінг на сувенірному ринку. Ще в цей день ми відвідали один з найцікавіших об’єктів Грузії: Уплісціхе (http://travelgeorgia.ru/87): печерне містечко, яке утворилось 1 тисячоліття до нашої ери. Дехто з подорожуючих припустив, що до утворення цього містечка доклались неземні цивілізації, хоча це малоймовірно, але хтозна). По дорозі в Бутумі на 20 хвилин зупинились в містечку Горі де до 5 років проживав один з найжорстокіших вождів пролетаріату Сталін. http://travelgeorgia.ru/171

День 5-8

На цьому наша насичена екскурсійна частина підійшла до завершення. Залишалось доїхати до Батумі і 3 дні відпочити на морі. Приїхали ми пізно вночі, поселились, і щоб не втрачати дорогоцінних годин зразу ж пішли до моря купатись. До моря від місця нашого проживання треба було перейти якихось 100 метрів, хоча вода в цьому місці була не досить чистою, та ми покупались і відпочили.

До речі, ще кілька слів про екскурсійну частину: на 2 день відпочинку в Батумі (http://travelgeorgia.ru/124) ми поїхали в містечко Гоніо, де пляжі були впорядкованими і не дуже багатолюдними, і вода була кришталево чистою. Після купання ми відвідали фортецю в цьому містечку.

В дні відпочинку ми багато куди ходили і багато чого бачили: в день приїзду відвідали кафе на узбережжі: добродушний власник кафе спав в машині біля літнього кафе і запросив нас всередину посидіти, навіть казав, що ми можемо нічого не замовляти, звичайно ж ми замовили вино, потім познайомились з гостинними грузинами, які розказували про своє життя, вчили нас говорити грузинські тости. Нам порадили гарні пляжі, на яких переважно відпочивають: один з таких пляжів назвався Зелений Мис, він знаходився біля Ботанічного саду. Ми зразу ж, дочекавшись світанку, поїхали туди. Під час відпочинку ми побували і в аквапарку (не раджу туди йти: ціна-якість не відповідають 125грн за цілий день з дитячими гірками, але в ціну включено користування лежаками, шезлонгами і гірками), в дельфінарії (вечірній сеанс 80грн, денний сеанс 60грн – однозначно варто піти). Побачили фонтани з лазерним шоу, танцюючі фонтани, піднімались на фунікулері і з гори милувались вечірнім Батумі.

А ще гуляли набережною, але повністю її не пройшли - довжина набережної 7 кілометрів. Крім екскурсійної частини було і багато цікавих і смішних ситуацій, які додали цій поїздці унікальності. Якщо в житті не вистачає позитивних подій і емоцій - раджу відвідати Грузію, і якщо не назавжди, то принаймі тимчасово, ви зміните свій настрій на суцільний плюс! 