McDonalds, PanjabiMC, офіційні резиденції державних органів влади — ось так почався наступний день. «Вчорашня» Індія і «сьогоднішня» суттєво відрізнялись. Цього дня все було навпаки: чистота, гід, який знав свій матеріал, харчування у ресторанах, закупки в супермаркеті, сучасний торговий комплекс.
Подорож в Індію
Перейти до Частини 1 1-ий день. Делі. Культурний шок.
2-ий день. Індія, якою її хочуть бачити.
McDonalds, PanjabiMC, офіційні резиденції державних органів влади — ось так почався наступний день. «Вчорашня» Індія і «сьогоднішня» суттєво відрізнялись. Цього дня все було навпаки: чистота, гід, який знав свій матеріал, харчування у ресторанах, закупки в супермаркеті, сучасний торговий комплекс. Наш новий екскурсовод виявився вихідцем із Казахстану, який непогано знав російську. Він уже розказував про побачені пам’ятки значно більше, але необхідно було ставати йому додаткові запитання, оскільки самостійно він не проявляв ініціативи. Через його пасивність ми навіть ризикували не потрапити до однієї пам’ятки архітектури, бо, на його думку, вона була закритою. На щастя, у мене були всі графіки роботи тих чи інших пам’яток. До речі, аби звикати до індійської кухні поступово, цей ранок ми почали з МакДональдзу, щоб наші шлунки чергували їжу, до якої звикли ми, та яку пропонує Індія.
Гурудвари Бангла Сахіб — храм, який я запланував відвідати, якщо залишиться вільний час і дуже радий, що ми були поруч і заїхали з самого ранку. Адже саме тут ми отримали позитиву на цілий. Величезна біломармурова споруда — Гурудвари Бангла Сахіб, увінчана золотими цибулинками куполів. Як і у всіх сикхських святилищах, вхід сюди дозволений людям всіх віросповідань. В інформаційному пункті, розташованому біля головного входу, нам дали капці, брошурки, безплатно провели екскурсію по храму, видали всім косинки, тому що кожен, хто входить у святилище, повинен прикрити голову, а його одяг — закривати ноги й плечі. Внутрішнє оздоблення просторого головного залу виявилося скромним, за винятком відкритого центрального святилища, де художньо виконаний бронзовий купол нависає над меншим за розміром золотим куполом, під яким розтягнутий шовковий балдахін, покритий квітами. У Гурудварах невпинно звучить релігійна музика (вокал, фісгармонія і табло), божественні звуки якої заповнюють весь комплекс. Мотиви мелодій нагадували колись популярну групу Panjabi MC. Не думав, що в храмі можна відпочивати, слухаючи музику, ритми якої мені імпонують. Іншою визначною пам'яткою храму є величезний резервуар з водою, в якому живуть численні рибки, їдальня, де будь-який відвідувач може приєднатися до скромної трапези служителів культу, що складається з дала і чапаті, які подають три рази на добу. Наша екскурсія пролягала також маршрутом на кухню, де ми бачили процес приготування їжі на велику кількість людей (20000!!!). Нас навіть пригостили їхньою стравою. Тією їжею пригощають всіх охочих у певні години.
Президентський палац — головна політична будівля Індії, резиденція президента. Будівля, яка приймала у своїх стінах найвпливовіших людей в історії. У Раштрапаті Бхаван 340 кімнат, 37 віталень, 74 приймальних і критих веранд, 18 сходів і 37 фонтанів. Перед президентським палацом знаходиться надзвичайно гарний монгольський сад, в який ми не потрапили, бо, як з’ясувалося, доступ туди можуть мати іноземні туристи, або офіційні делегації, які попередньо надіслали запит і отримали дозвіл.
Будинок Парламенту — дивовижна частина архітектури, перебуваючи поблизу від Президентського Будинку. Має круглу структуру майже кілометр в діаметрі.
Ворота Індії — розташований в Нью-Делі монумент на честь індійських солдатів, загиблих в англо-афганських війнах і в роки Першої світової війни.
Одна з найбільш відомих визначних пам'яток Делі — Гробниця Хумаюна (другого імператора з династії Великих Монголів, що правила в Індії понад три сотень років). Гробниця досить сильно нагадує побудований на кілька десятиліть пізніше знаменитий мавзолей Індії та її візитну картку — Тадж-Махал. Вона теж побудована на честь любові — тільки в цьому випадку будівництво замовляла невтішна вдова Хумаюна Хаміда-бегам. Мавзолей, виконаний з червоного пісковику, дуже величний. Перед ним розбиті прекрасні сади, які налаштовують на урочистий і піднесений лад. До речі, саме з будівлі Гробниці Хумаюна в Індії часів Великих Моголів з'явилася традиція оточувати архітектурні витвори прекрасними садами. Будівля Гробниці Хумаюна дуже лаконічна, виконана у двох кольорах: червоний пісковик і білий мармур — зокрема, з білого мармуру виконаний дуже великий купол мавзолею. Оздоблення білим мармуром благородно-червоної споруди надає стінам Гробниці вишукану чарівність, не порушуючи при цьому строгості будівлі в цілому. У стінах комплексу знаходиться кілька усипальниць, які поки що відреставровані не всі. Проте це місце вже зараз одним із найкрасивіших в Делі, та й у цілому в Індії. До речі, на території історичних пам’яток, можна зустріти багато дітей. Усі вони усміхаються, махають ручками, просять сфотографуватись.
Після архітектурних споруд і релігійних культових місць у планах були відвідини Lord Garden - парку з гарною природою і спорудами. Тут розміщений Національний парк Бонсай з неймовірною колекцією мініатюрних дерев. В центрі саду — споруда з масивним куполом. Навпроти – мінарет, прикрашений масивним орнаментом з кольорових плиток і виписок з Корану.
Після парку ми вирішили пообідати та купити деякі продукти. Так ми вперше потрапили в сучасний торговий комплекс та побачили сучасну Індію: кафе, супермаркет, магазинчики, вхід на територію комплексу охоронявся.
Останнім пунктом нашого призначення був Кутаб-Мінар — один з двох найстаріших арабських пам'яток Індії XX століття. Будівництво башти комплексу Кутаб-Мінар закінчили лише в 1368 році. Це п'ятиповерхова вежа, три перші поверхи якої побудовані з червоного пісковику, а четвертий і п’ятий виконані із піщаника і мармуру.Також ми відвідали унікальний храм Лотоса і випадково побачили як святкують індійське весілля.
Частина 3 3-4-ий день. Джайпур. Фатехпур Сікрі
Наші популярні тури: