Площа Ринок – серце Львова. І це не перебільшення. Середмістя було закладене ще у XIV ст. і одразу стало центром торговельного і суспільного життя. Сьогодні ж воно занесене до списку Світової Спадщини ЮНЕСКО і є туристичним центром, а також місцем, де розташована Ратуша - міська рада Львова.

Площа Ринок у Львові

Уже майже 7 століть на Площі Ринок вирує життя. Будівлі, які оточують середмістя, приховують у своїх стінах безліч таємниць. Бруківка, якою гуляють львів’яни та гості, була свідком неймовірних подій та історій:

  • Тут до стіни однієї кам’яниці у далекому 1594 році заковували у ланцюг сварливих жінок
  • Тут були найширші у Європі тротуари, на яких могли поміститися одразу дві закохані пари
  • Тут кожен будинок був пофарбований в інший колір і зводили його відповідно до строгого правила «трьох вікон». Будівля повинна була мати не більше трьох вікон на поверсі та не більше трьох поверхів. Зводити більші будинки дозволяли тільки духівництву і дворянам.
  • Тут з давніх часів на Йордан освячували у криницях воду.
  • Тури в яких можна відвідати площу Ринок:

     

    Площа Ринок Львів: історія 7 століть і таємниці 46 споруд

    Перша письмова згадка про Площу Ринок міститься у найстарішій книзі України - книзі протоколів судових засідань Львівської міської ради 1382–1389 років. Саме у середмісті колись виконували судові вироки. Тут стояв Стовп Кари, а пізніше був зведений «пранґер» - кам’яний символ Правосуддя.

    Забудовували середмістя за зразком середньовічних західноєвропейських міст. Тому воно нагадує коло із 44 будинків, до якого «сходяться» 8 вулиць. Усі будівлі – пам’ятки архітектури, які варто побачити та послухати їхні «біографії».

    Архітектурне багатство Площі Ринок: унікальні будівлі

    Сучасна Площа Ринок у Львові – це унікальна частинка міста, в якій затишок змінюється веселощами та гамором. Тут причаїлася історія і тут твориться сучасність. Уявіть тільки – на невеликій площі 142 на 129 метри можна побачити одразу півсотні архітектурних шедеврів.

    • № 1, Львівська Ратуша. Будівля Львівської міської ради із вежею 65 метрів, на яку можна піднятися, щоб подивитися на місто згори.
    •  
    • № 2, Кам’яниця Бандінеллі, Музей Історичних Коштовностей, Музей Скла. Колись у цих стінах працювала пошта з кур’єрським доставленням, організованою італійцем Роберто Бандінеллі. Прикрашають будівлю два дельфіни, які символізують успіх у торговельній справі
    •  
    • № 3, Кам’яниця Вільчиків. Інша назва – кам’яниця Убальдіні. Бзовська, Валентинівська. Причина такої кількості назв – зміна власників. Адже колись будівлі у Львові на Площі Ринок не мали нумерації, а носили імена своїх власників. Кам’яниця виконана у стилі бароко, балкон підтримують лицарі. Сьогодні це будинок з житловими квартирами.
    •  
    • № 4, Чорна кам'яниця, Музей історії української діаспори (2 поверх), Виставка в Гербах (3 поверх), Історія Західноукраїнських земель 2 пол. 19-20 ст.(4 поверх). Автор будівлі – італійський архітектор. Коли кам’яницю побудували, вона мала світлий відтінок, і лишень з часом набула незвичного чорного кольору. У приміщенні кам’яниці діють кілька експозицій. Також особливий інтерес викликають розкішні інтер’єри.
    •  
    • № 5, Кам'яниця Лукашевичів. Від першої будівлі тут зберігся лише фундамент. Будинок майже повністю згорів під час пожежі у Львові наприкінці XVI століття. Після вогню його реставрували, декорували розкішним різьбленням та карнизами. Але у XIX столітті та цього не стало – залишилась на Площі Ринок кам’яниця у стилі класицизму з лаконічним декором.
    •  
    • № 6, Палац Корнякта, Італійський дворик. Будинок побудований на замовлення найзаможнішого тоді львів’янина Костянтина Корнякта. Легко помітити, що ця кам’яниця суттєва більша, аніж інші – вона має не три вікна, а усі 6. Все тому, що багатій вирішив об’єднати дві суміжні будівлі та звести собі тут справжнісінький палац. Пізніше тут також жила сім'я польського короля Яна ІІІ Собеського. Саме у цьому будинку у тронному залі свого часу було укладено історичний «Вічний мир».
    •  
    • № 7, Кам'яниця Шембека. Будинок на Площі Ринок з історією із XVII століття. Сьогодні це житловий будинок зі скульптурою на фасаді та історичними склепінчастими перекриттями на першому поверсі.
    •  
    • № 8, Кам'яниця Бернатовичівська. Першими власниками будинку була багата вірменська родина Бернатовичів. Від будівлі того часу до наших днів зберігся лише цоколь. Усе решта – результат роботи архітекторів та будівельників у XIX столітті. Із цікавинок – рельєфні вставки на фасаді на тему торгівлі.
    •  
    • № 9, Палац латинських архієпископів у Львові. Будівля у стилі класицизму, яка вирізняється абсолютною відсутністю будь-якого декору фасаду. Планувалося, що тут зустрічатимуться священнослужителі для бесід та відпочинку. Але історія внесла свої корективи, відтак, тут був і військовий госпіталь, і резиденція
    •  
    • № 10, Палац Любомирських, Львівська Копальня Кави, Музей етнографії та художнього промислу. Будинок, який зводили довгих 3 роки. Він займає на Площі Ринок не лише скромних «три вікна», а майже цілий квартал, охоплюючи одразу три вулиці. Сам палац витриманий у стилі бароко і сьогодні є пристановищем Музею та колоритного львівського ресторану.
    •  
    • № 11, Кам'яниця Гаслярівська, Винний бар «П’яна Вишня». Будівля у класичному стилі на розі двох вулиць. Її фасад приваблює ліпниною, декоративними кронштейнами та модульонами. Сьогодні це житловий будинок із тематичним закладом «П’яна вишня», де можна скуштувати місцеві наливки.
    •  
    • № 12, Кам'яниця Юстгляцівська. Будинок із XVI століття із подальшою перебудовою у XIX столітті. Щоправда, попри усі зміни, кам’яниця зберегла своє первісне асиметричне планування. Цікавою є також будівля у дворі – колись це була синагога, але у радянські часи її перепланували у житлове приміщення.
    •  
    • № 13, Кам'яниця Алембеківська, кафе «Львівські Пляцки». Цікаво, що колись номер цього будинку був іншим, а саме «Площа Ринок 12 а». Причина – банальна: число 13 вважалося нещасливим. Будівля виконана у ренесансному стилі, була перебудована у XIX столітті. Нині тут можна посмакувати ароматною місцевою випічкою, серед якої найбільшою популярністю користуються штруделі та сирники.
    •  
    • № 14, Венеційська кам'яниця, Криївка, кафе «Масонська ложа». Колись тут жив венеціанський консул Антоніо Массарі. Саме тому на фасаді можна побачити герб Венеції – крилатого лева зі срібною книгою. Сьогодні в стінах кам’яниці діють два найвідоміші у Львові заклади – патріотичне кафе «Криївка» та найдорожчий ресторан «Масонська ложа».
    •  
    • № 15, Кам'яниця Шимоновича. Один із найкрасивіших будинків на Площі Ринок у Львові. Його фасад декорований ліпниною, балкони прикрашають мереживні решітки. Нині це житлове приміщення.
    •  
    • № 16, Кам'яниця Рорайського. Житловий будинок, зведений у XVI столітті та реставрований у XX столітті. Кам’яниця до нині зберегла унікальні готичні склепіння. Також цікавим є зовнішній декор аттиком та карнизами з модульонами.
    •  
    • № 17, Кам'яниця Францвенігівська. Колись - власність бургомістра Львова Франца Венінга. Тут можна побачити сліди одразу кількох стилів: готики, рококо, класицизму. Також у цих стінах колись діяла школа танців.
    •  
    • № 18, Кам’яниця Гуттерівська. Це найстаріша кам’яниця на Площі Ринок у Львові. Була збудована як палац для багатого краківського купця Єжи Ґуттетера. У стінах будівлі відбувалися гучні події та заходи. Сам будинок зведений у стилі пізнього бароко і вважається одним із найкращих прикладів цього стилю.
    •  
    • № 19, Кам'яниця Пелчинська – власність багатої львівської родини Пелчинських. Виконана будівля у середньовічному стилі з його правильним плануванням. Сьогодні – житловий будинок.
    •  
    • № 20, Кам'яниця Бєльских. Дуже красивий будинок, який колись належав Констанції Більській. Кам’яниця відома розкішним декором фасаду. Також славиться тим, що тут був перший книжковий магазин, в якому можна було купити «Кобзар» Шевченка.
    •  
    • № 21, Кам'яниця Домбровського. Будинок у лаконічному ренесансному стилі. Пам’ятка архітектури, яка сьогодні є житловим приміщенням
    •  
    • № 22. Кам’яниця постала на місці будинку колишнього бургомістра Львова Павла Єльонки. Сучасне приміщення виконане в еклектичному стилі та є житловим.
    •  
    • № 23, Кам'яниця Шольц-Вольфовичів. Один із найцікавіших будинків. Він декорований біблійними композиціями та скульптурними портретами мешканців міста. До речі, традицію декорувати будівлю портретами звичайних людей власники кам’яниці родина Шольца взяли зі своєї батьківщини – Сілезії. Фасад виконаний у стилі ренесансу.
    •  
    • № 24, Кам'яниця Массарівська, Львівський історичний музей. Оригінальна будівля була понищена під час пожежі у Львові. Її реставрували в середині XVI століття. На будинку ви знайдете як алегоричні рельєфи, так і кам’яні балюстради.
    •  
    • № 25, Кам'яниця Якубшольцівська. Майже усі роки свого існування ця будівля на Площі Ринок була у власності книгарів та друкарів. У партері довгий час діяла друкарня. Сьогодні в стінах кам’яниці працює кафе «Білий лицар». Сам будинок перебуває у комунальній власності громади Львова.
    •  
    • № 26, Кам'яниця Яншольцівська. Історія будинку сягає XVI століття. Він належав Яну Шольцу. Пізніше перейшов у власність радника магістрату Миколая Зенткевича, який змінив і планування будівлі, і фасад. Готичний портал на будівлі з’явився вже у XX столітті. Сьогодні кам’яниця є у власності територіальної громади міста.
    •  
    • № 27, Кам'яниця Фаурбахівська. Один із будинків, який зберіг типове для ренесансу планування. Кам’яниця носить ім’я свого другого власника - вроцлав’янина Адама Фаурбаха. На початку XX століття будівля набула сучасного вигляду – з вітриною та розширенням віконного прорізу партеру. Сьогодні тут розташований ресторан «Чесне м’ясо».
    •  
    • № 28, Кам'яниця Гепнерівська. Одна із найдавніших будівель на Площі Ринок, фундаменти якої датують ще XIV століттям. До нашого часу збереглися латинські різьблення на фасаді із моралізаторським змістом. Це вислови Овідія, Цицерона, Арістотеля та інших філософів.
    •  
    • № 29, Кам'яниця Коритовського. Будівля була зведена руками 400 гайдамаків, яких затримали у роки Коліївщини та планували стратити у центрі Львова. Проте відповідальний за страту Ф. Коритовський вирішив, що такі міцні чоловіки можуть стати доброю безкоштовною робочою силою. І їм постановили будувати кам’яницю. Гайдамаки звели чудовий будинок у стилі ампір, після чого їх катували та стратили у різних куточках Галичини.
    •  
    • № 30, Кам'яниця Регульовська. Історія цього будинку Площі Ринок оповита романтикою. Колись тут мешкала донька бідного купця Ядвішка Лушковська. Її побачив у вікні та закохався король Владислав IV Ваза. Дівчина переїхала з ним жити до палацу у Варшаві, де в них народився син Костянтин.
    •  
    • № 31, Кам'яниця Мазанчівська. Одна із найпомітніших будівель у середмісті Львова. Про походження її назви відомостей немає. Зате знаємо, що вона виділяється особливо гармонійним декором фасаду. Це модерн автора З. Кучинського. Також на першому поверсі на балці донині збереглася дата зведення - 1714 рік.
    •  
    • № 32, Торговий дім Ціпперів, Театр Пива «Правда». Велична будівля була зведена на місці одразу кількох давніх кам’яниць на Площі Ринок. Колись тут була перша австрійська військова комендатура, потім власники змінювалися доволі часто. А наприкінці XIX століття будинок купив ювелір Абрагам Ціппер. І у приміщенні почав діяти перший у Львові універмаг. Сьогодні тут діє ресторан «Театр пива «Правда».
    •  
    • № 33, Кам'яниця Кільяніщинська. Названа будівля на честь свого власника аптекаря Яна Кільяніста. Сучасна кам’яниця – результат творчої праці відомого архітектора Бернарда Меретина. Сьогодні це житловий будинок. Також у його приміщенні діє заклад громадського харчування.
    •  
    • № 34, Кам'яниця Авенштоківська. Будівля, яка поєднує у своїй архітектурі одразу кілька стилів: класицизм, неоренесанс та ранній модерн. Колись у приміщенні збиралася місцева богема, бо тут діяла найпопулярніша у Львові винарня Ріхарда Штадтмюллера. Нині це житловий будинок із рестораном на першому поверсі.
    •  
    • № 35, Кам’яниця Майдашевичівська. Будівля у стилі класицизму. Сьогодні тут діє Товариство культури львівських угорців. Архітектор кам’яниці Іґнатій Віняж.
    •  
    • № 36, Кам'яниця Гєлазинівська, ресторан «36 по». Будинок-свідок байдужого ставлення окремих людей до архітектурної спадщини середмістя Львова. Під час будівництва закладу «36 по» на Площі Ринок з будівлі зняли встановлену раніше меморіальну таблицю на честь Досінчука-Чорного Миколи Володимировича, і таблицю про його приналежність до охоронюваних пам’яток. При цьому саме у цій кам’яниці колись проживали відомі люди, серед яких згаданий уже Досінчук-Чорний Микола Володимирович та маршал Наполеона І князь Юзеф Понятовський
    •  
    • № 37, Кам'яниця Гросваєрівська. Будинок, який у XVII столітті належав бургомістрові Львова Мартину Ґросваєру. Саме він керував обороною міста під час битви з козаками та тарами під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році.
    •  
    • № 38, Кам'яниця Вільчківська. Будівля Площі Ринок зведена у неоренесансному стилі з асиметричним плануванням. Її першими власниками була родина Вільчеків, члени якої були не лише дуже заможними, але й неодноразово входили до складу міської ради
    •  
    • № 39, Кам’яниця Толочківська особлива плафоном з орнаментальним розписом. Це єдиний в архітектурі Львова зразок декоративного живопису. У будинку свого часу проживав видатний український художник Станіслав Строїнський.
    •  
    • № 40, Кам'яниця Зухоровичівська, Галерея українського військового однострою. До оздоблення та зведення цього будинку доклали зусиль відомі майстри. Зокрема, брав участь у зведенні Богдан Меретин. Балконні консолі виконував Іоан Георг Пінзель. У XVIII столітті тут також з’явилися атланти, які підтримують балкон до сьогодні.
    •  
    • № 41, Кам'яниця Гренсівська. Будинок цікавий гротескною оздобою періоду пізнього бароко. Хоча саму будівлю відносять, скоріше, до ренесансного стилю. Належала кам’яниця на Площі Ринок родині багатих ювелірів.
    •  
    • № 42, Кам'яниця Садмирадських. Будівля вирізняється лаконічністю та строгістю фасаду. Зведення будинку датується XVIII століттям.
    •  
    • № 43, Кам'яниця Роттендорфівська. Стиль відносять до епохи Йосифа ІІ, а в оформленні балкона помітні сліди рококо. У XVIII столітті належала отцям-домініканам. Сьогодні у приміщенні розташоване відділення Укрпошти у Львові.
    •  
    • № 44, Кам'яниця Бочковичівська. Дивлячись на будівлю, одразу впадає у вічі асиметричність вікон. Це характерно для середньовічних фасадів. Декор будинку лаконічний та стриманий.
    •  
    • № 45, Кам'яниця "Під оленем", Ресторан «Атляс». Колись тут працювала єдина в Україні фабрика воскових виробів. Пізніше у приміщенні діяв оригінальний ресторан М.Л.Атласа, відвідувачами якого були поети та художники. Фасад у стилі ампір.
    •  
    • Фонтани на Площі Ринок: Фонтан Нептуна, Діани, Амфітрити, Адоніса. Насправді фонтани – зовсім не фонтани, а криниці. Їх спорудили у першій половині XIX століття на кожному розі Площі Ринок. Вода була потрібна для того, аби освіжувати продукти, які продавалися на ринку. Також тут напоювали коней козаки. Всього у середмісті є чотири так званих фонтани: Діани, Амфітрити, Адоніса та Нептуна. Останній, до речі, у 2007 році потерпів від рук вандалів. Після цього тут встановили камери відеоспостереження.

    Екскурсії в яких можна відвідати площу Ринок:

     

    Адреса: площа Ринок, Львів.

    Як доїхати до площі Ринок?

    • Від вокзалу 15-20 хвилин трамваєм №: 1.
    • Від автовокзалу (вул. Стрийська) 35 хвилин автобусами №: 3А, 9.
    • Від аеропорту (вул. Любінська) 30 хвилин тролейбусом № 9.
    • З мікрорайону Рясне автобусом № 6А, 217А.
    • З мікрорайону Сихів трамваєм № 8; автобусами №: 46, 47А, 53.
    • З мікрорайону Пасічна автобусами №: 15, 47А, 50.
    • З проспекту Чорновола автобусами №: 25, 37, 50.
    • З вулиці Хмельницького трамваєм № 6.

    Як дійти до площі Ринок?

    • Від вокзалу по вулиці Чернівецькій, Городоцькій, проспекті Свободи 2100 метрів - 28 хвилин.
    • Від Оперного театру по вулиці Краківська 550 метрів - 7 хвилин.