Коли минає літо, а сонячні промені все ще теплі та лагідні, душа прагне в мандри, в м*які і солодкаві поля, на широкі дороги, поки це все не зачепила дощами і туманами осінь, а тільки доторкнулася своїм чарівним пензлем до ланів та дерев. Де можна було уздріти цю красу у повній мірі – це в Білорусії. Саме вона стала ідеальним варіантом для такої подорожі, і ми з подругою залюбки погодились поїхати з «Молодіжним туризмом» у мандрівку. Ми не раз з ними їздили, і тому коли почули, що буде нагода побачити на власні очі цю всю середньовічну романтику – не вагались ні хвилини!

Бабине літо в Сонячній Білорусії

Чому я кажу середньовічну? Бо програма подорожі передбачала здійснення нашої давньої мрії – оскільки ми любимо історію, то цікавилися всякими замками, а саме в Білорусії зібрані чудові замки, що є видатними світовими пам’ятками.

 11 7  

Першим нас зустрів Несвіж. Сонний ранній ранок на залитій сонцем площі, ми міняємо гроші і вдихаємо свіжість білоруського повітря. Настрій – чудовий! Старий Несвіж з його парками, насипними бастіонами, могутнім замком-палацом, бароковими костелами – справжній скарб Білорусії. Раніше його називали північним Парижем. А все завдяки тому, що протягом не одної сотні років місто було резиденцією князівського роду Радзивиллів.

 
 16

Ми були вражені красою Несвіжського замку – це був справжній палацово-замковий комплекс, аж боязко і сторожко хотілося ступати в старовинне гніздо могутніх магнатів Радзивиллів, про багатство яких ходили легенди. Але достеменно відомо, що в Несвіжі й досі лежать скарби, які поки що не знайдені. Ми жартома шукали їх з нашим екскурсоводом – чудовою жінкою, яка включала нам з телефона національну білоруську музику, розповідала про десять видів приготування картоплі (головний овоч Білорусії), розмальовувала ці всі лани в неймовірні барви легенд, і навіть наприкінці співала з нами Гімн України. Але про це згодом.)

 
 16

Після Несвіжа ми приїхали в Мир. Це місто упродовж багатьох століть було місцем проживання білорусів, поляків, євреїв, циган, татар... Все це відбилося на архітектурі міста - православна церква, католицький костел, юдейська синагога, будинки ремісників – отакий ансамбль його Ринкової площі.

Мирський замок є одною з найкращих пам’яток середньовічного білоруського зодчества, внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Особисто мені він сподобався найбільше. Подруга була в захваті від Несвіжа, а на мене в Мирі зійшов Мир). Сьогодні Мирський замок – один із найпопулярніших і найвідвідуваніших музейних об’єктів Білорусії. А яка в ньому є цікавинка – справжня зала для танцю! Там нам усім видали бахали і ми уявно покружляли в вальсі разом з королем і королевою по лискучій дубовій підлозі. Ще дуже крутими були зали з зброєю та шкурами диких тварин, а також різні приклади інтер*єрів в імпровізованих кімнатках.

Сам замковий комплекс налічує, власне, замок, земляні вали, англійський пейзажний парк та реконструкцію італійського саду, ставок, флігель і каплицю-усипальню Святополка Мірського, останнього власника замку. Отак багато всього він налічує – гігантська територія! Хотіла б я тут жити!

3 1 9

 

 

Після таких замків сучасне місто Гродно нагадало нам, що ми все ще у 21 столітті. ) Передувала цьому ночівля у симпатичному містечку з кльовою назвою Волковиськ, де ми чудово виспалися, були в захваті від готелю «Берізка», і взагалі насолоджувалися автентикою білоруського життя. Нічні походи в магазин за смачнючими йогуртами і шикарними білоруськими молочними продуктами додали цьому всьому неабиякого колориту).

До речі, всю поїздку нас супроводжувала чудова погода, і блукати по сизому пахучому повітрі акуратними і затишними вуличками міста Гродно було суцільним задоволенням. Ловили літо за хвіст – думали ми з подругою, а потім дійшли до висновку – ні-і, насолоджувалися товариством осені! В Гродно ми відвідали Старий Замак і Новий Замак – два прекрасні історичні музеї, сфоткали справжній танк в центрі міста, купили собі зелену вазу з білоруського скла (ото вже дівочі витребеньки!) на згадку), і щасливі і натхненні поїхали в Біловезьку пущу.

Крім того, що це місце знаменне для Незалежності Української держави, Біловезька пуща – це останній на низовині Європи натуральний первісний ліс. У прадавні віки територія простягалась в зоні листяних і мішаних лісів. Тут на власні очі ми побачили, як живуть в дикій природі звірі: зубри, олені, кабани, ведмеді, вовки, страуси. Такого розмаїття тварин я ще не бачила ніде, от не доводилось в дитинстві ходити в зоопарк. Величні ліси, вовки, на вечір спускались сутінки, здавалося, провів би тут цілий день. Побували ми також в музеї природи, де прослухали чудову лекцію про всіх вище перелічених звірів.

 1  11  1
 

І наостанок наш мандрівний автобус рушив в Брестську фортецю. Це знаменита пам’ятка оборонної архітектури XIX століття. Розташована в західній частині Бреста, близька сусідка України). Фортеця була зведена в середині XIX століття на місці давнього городища, на островах, що утворили річки Західний Буг і Мухавець. На фоні ночі палахкотів Вічний Вогонь, і ми усі притихли, завмерли перед величчю цього пам’ятника. Власне, ансамбль складається з трьох основних композицій: скульптури «Спрага», стометрового титанового багнету та монументальної композиції «Скорбота». Згадавши уроки історії, ми помалу сідали в автобус, щоб їхати по домівках. Дуже хотілося б побачити все це ще раз. Дякуємо «Молодіжному туризму» за таку чудову подорож, з цим туроператором дійсно найвеселіше!

 

Наші популярні тури:

Замки і фортеці Білорусі

2 денний тур до Львова

Тур в Карпати на тиждень