Подорож в Індію

Перейти до частини 4 5-ий день. Агра. Тадж-Махал.

 

6-ий день Гваліор.

У цей день було заплановано відвідати мінімум одне місто, а максимум - три. Дорога, якою ми пересувалися раніше, була досить доброю, але їхали ми в середньому 40-50 км/год, а от дорога до Гваліору якраз перебувала на ремонті, тобто більшість шляху ми їхали по глині і приїхали на дві години пізніше, ніж планували.

 

IMG 4306 resize IMG 4307 resize

 

Гваліор, я вважаю найвеличнішим фортом в Індії. Сучасний вигляд форт отримав 500 років тому. Фортифікаційні споруди на цьому місці споруджувалися останні півтори тисячі років. Стара цитадель виконана з піщанику, з храмами та палацами, розташована на краю плато. Крім того, вздовж дороги, що веде до форту, красуються стародавні джайнинські печерні храми і скульптури джайнинських святих. Також тут варто побувати в Археологічному музеї, видовбаному в скеліджайнском колосі біля підніжжя скелі. Наступного цікавою пам'яткою міста є зразок неймовірного кітчу - палац Джай Вілас, що належить місцевій правлячій сім'ї Скіндіа.

 

IMG 4340 resize IMG 4349 resize IMG 4351 resizeIMG 4337 resize IMG 4415 resize

IMG 4391 resize IMG 4400 resize IMG 4486 resize

IMG 4394 resize IMG 4425 resize IMG 4426 resize IMG 4443 resize IMG 4450 resize IMG 4460 resize

IMG 4461 resize IMG 4463 resize

IMG 4491 resize IMG 4492 resize IMG 4481 resizeIMG 4495 resize IMG 4522 resize

IMG 4515 resize IMG 4482 resize IMG 4526 resize IMG 4527 resize

IMG 4530 resize IMG 4532 resize IMG 4534 resize

IMG 4533 resize IMG 4546 resize

 

Уже пізно ввечері ми приїхали в Орчху і вперше не повірили, що ми досі в Індії: чистота, тишина і в 23.00 на вулиці було не більше 2-3 людей. Тут ми поселились в готель із найкращими умовами проживання за всю поїздку. І що потішило найбільше – тут постійно була гаряча вода!

 

IMG 6560 resize IMG 6561 resize IMG 6562 resize IMG 6568 resize

IMG 6565 resize IMG 6566 resize

 

7-ий день Орчха.

З цього моменту інтенсивність поїздки я вирішив зменшити. Зрештою, саме так я планував від самого початку. А тому повідомлення про те, що екскурсія наступного дня розпочнеться в 10.00 усіх дуже потішило. Нарешті можна було трішки відпочити. Загалом, цей день показав Індію такою, якою вона є в уявлені поціновувачів індійських фільмів. Колоритна, танцююча, з палацами 10-17 століття, з доброзичливими людьми у національному одязі. Екскурсовод дуже гарно розказав про своє місто, а потім навіть зізнався, що він має у місті добрий статус, оскільки є журналістом в місцевій газеті. Після екскурсії, коли ми знову з ним зустрілись, він розказав, що знає, де ми гуляли після екскурсії, що ми купили. Тобто знає про нас геть усе! З’ясувалось, що це настільки маленьке містечко, що будь-яка подія, наприклад приїзд нових туристів, стає загальновідомою. Орчха в буквальному перекладі - «заховане місце», безумовно відповідає своїй назві. Це покинуте середньовічне місто, колишня столиця Бундельської династії, з її храмами, закинутими палацами, що заросли бур'янами. Водночас, це справжня архітектурна цінність, забута на берегах річки Бетви. Радж Махал. Великі королівські апартаменти, підняті балкони і перехресні ходи симетрично розташовані на поверхах з усіх чотирьох сторін, а прикрашають їх вежі та павільйони з куполами. Ці апартаменти, що виступають всередину чотирикутника на першому поверсі, належали найулюбленішим королевам. Махал Раджів Правіну - маленька, двоповерхова цегляна резиденція, побудована раджею Індраманів усередині 1670-х рр.. для своєї наложниці. Обдарована поетеса, музикант і танцівниця Рай Правіну зачарувала монгольського імператора Акбара. Джахангір Махал. Пам'ятник Орчхі, що викликає найбільше захоплення. Був побудований Бір Сінгхом Део як монументальний привітальний дар монгольському імператору, коли у 17 столітті він прибув сюди з державним візитом. Цей палац дивує перш за все незліченними вікнами. Будувався він 30 років, саме для візиту імператора, який тривав 2 дні. Шиш Махал (Палац Дзеркал). Побудований на початку 18 століття, за довгий час після того, як Орчха була покинута. Шиш Махал спочатку планували як ексклюзивну сільську резиденцію для місцевого раджі - Удайт Сінгха. Побілений в один шар і позбавлений більшої частини своїх перських килимів та антикваріату, палац мало зберіг від своєї колишньої пишноти, хоча з його верхніх терас і веж, як і раніше відкриваються чудові краєвиди. Велика кількість храмів пов’язана з побожністю раджі. Проте найпам’ятнішою подією того дня стало сучасне індійське весілля, на яке ми випадково потрапили увечері. Виглядало це так: з центру міста йшла процесія, яка супроводжувала нареченого до місця, де мало б відбуватись гуляння. Сам наречений сидів на коні. Перед усією процесією повільно їхала машина з динаміками, а позаду процесії - візок із світломузикою та акумулятором. А з боків – жінки, які несли величезні ліхтарі. Що цікаво, що уся процесія здебільшого складалася із чоловіків, що танцювали під диско-музику. Кожних 50 метрів весільна процесія зупинялась і усі просто танцювали. Зрештою, побачивши туристів, товариство запросило і нас до танцю. Зрештою, нас запросили і до столу, але ми чемно відмовились.

 

IMG 1513 resize IMG 2317 resizeIMG 2453 resize IMG 4556 resize

IMG 4558 resize IMG 4563 resize

IMG 4566 resize IMG 4575 resize IMG 4781 resize IMG 4569 resize IMG 4581 resize

IMG 4609 resize IMG 4645 resize

IMG 4673 resize IMG 4681 resize IMG 4692 resize IMG 4698 resize

IMG 4721 resize IMG 4724 resize

IMG 4763 resize IMG 4784 resize

IMG 4850 resize IMG 5017 resize IMG 4869 resize IMG 4878 resize

IMG 4966 resize IMG 4982 resize

 

 

Перейти до частини 6 8-14-ий день. Джансі. Кхаджурахо. Варанасі. Сарнах.