У цей день було заплановано відвідати мінімум одне місто, а максимум - три. Дорога, якою ми пересувалися раніше, була досить доброю, але їхали ми в середньому 40-50 км/год, а от дорога до Гваліору якраз перебувала на ремонті, тобто більшість шляху ми їхали по глині і приїхали на дві години пізніше, ніж планували.

Подорож в Індію

Перейти до частини 4 5-ий день. Агра. Тадж-Махал.

 

6-ий день Гваліор.

У цей день було заплановано відвідати мінімум одне місто, а максимум - три. Дорога, якою ми пересувалися раніше, була досить доброю, але їхали ми в середньому 40-50 км/год, а от дорога до Гваліору якраз перебувала на ремонті, тобто більшість шляху ми їхали по глині і приїхали на дві години пізніше, ніж планували.

 

Гваліор, я вважаю найвеличнішим фортом в Індії. Сучасний вигляд форт отримав 500 років тому. Фортифікаційні споруди на цьому місці споруджувалися останні півтори тисячі років. Стара цитадель виконана з піщанику, з храмами та палацами, розташована на краю плато. Крім того, вздовж дороги, що веде до форту, красуються стародавні джайнинські печерні храми і скульптури джайнинських святих. Також тут варто побувати в Археологічному музеї, видовбаному в скеліджайнском колосі біля підніжжя скелі. Наступного цікавою пам'яткою міста є зразок неймовірного кітчу - палац Джай Вілас, що належить місцевій правлячій сім'ї Скіндіа.

Уже пізно ввечері ми приїхали в Орчху і вперше не повірили, що ми досі в Індії: чистота, тишина і в 23.00 на вулиці було не більше 2-3 людей. Тут ми поселились в готель із найкращими умовами проживання за всю поїздку. І що потішило найбільше – тут постійно була гаряча вода!

 

7-ий день Орчха.

З цього моменту інтенсивність поїздки я вирішив зменшити. Зрештою, саме так я планував від самого початку. А тому повідомлення про те, що екскурсія наступного дня розпочнеться в 10.00 усіх дуже потішило. Нарешті можна було трішки відпочити. Загалом, цей день показав Індію такою, якою вона є в уявлені поціновувачів індійських фільмів. Колоритна, танцююча, з палацами 10-17 століття, з доброзичливими людьми у національному одязі. Екскурсовод дуже гарно розказав про своє місто, а потім навіть зізнався, що він має у місті добрий статус, оскільки є журналістом в місцевій газеті. Після екскурсії, коли ми знову з ним зустрілись, він розказав, що знає, де ми гуляли після екскурсії, що ми купили. Тобто знає про нас геть усе! З’ясувалось, що це настільки маленьке містечко, що будь-яка подія, наприклад приїзд нових туристів, стає загальновідомою. Орчха в буквальному перекладі - «заховане місце», безумовно відповідає своїй назві. Це покинуте середньовічне місто, колишня столиця Бундельської династії, з її храмами, закинутими палацами, що заросли бур'янами. Водночас, це справжня архітектурна цінність, забута на берегах річки Бетви. Радж Махал. Великі королівські апартаменти, підняті балкони і перехресні ходи симетрично розташовані на поверхах з усіх чотирьох сторін, а прикрашають їх вежі та павільйони з куполами. Ці апартаменти, що виступають всередину чотирикутника на першому поверсі, належали найулюбленішим королевам. Махал Раджів Правіну - маленька, двоповерхова цегляна резиденція, побудована раджею Індраманів усередині 1670-х рр.. для своєї наложниці. Обдарована поетеса, музикант і танцівниця Рай Правіну зачарувала монгольського імператора Акбара. Джахангір Махал. Пам'ятник Орчхі, що викликає найбільше захоплення. Був побудований Бір Сінгхом Део як монументальний привітальний дар монгольському імператору, коли у 17 столітті він прибув сюди з державним візитом. Цей палац дивує перш за все незліченними вікнами. Будувався він 30 років, саме для візиту імператора, який тривав 2 дні. Шиш Махал (Палац Дзеркал). Побудований на початку 18 століття, за довгий час після того, як Орчха була покинута. Шиш Махал спочатку планували як ексклюзивну сільську резиденцію для місцевого раджі - Удайт Сінгха. Побілений в один шар і позбавлений більшої частини своїх перських килимів та антикваріату, палац мало зберіг від своєї колишньої пишноти, хоча з його верхніх терас і веж, як і раніше відкриваються чудові краєвиди. Велика кількість храмів пов’язана з побожністю раджі. Проте найпам’ятнішою подією того дня стало сучасне індійське весілля, на яке ми випадково потрапили увечері. Виглядало це так: з центру міста йшла процесія, яка супроводжувала нареченого до місця, де мало б відбуватись гуляння. Сам наречений сидів на коні. Перед усією процесією повільно їхала машина з динаміками, а позаду процесії - візок із світломузикою та акумулятором. А з боків – жінки, які несли величезні ліхтарі. Що цікаво, що уся процесія здебільшого складалася із чоловіків, що танцювали під диско-музику. Кожних 50 метрів весільна процесія зупинялась і усі просто танцювали. Зрештою, побачивши туристів, товариство запросило і нас до танцю. Зрештою, нас запросили і до столу, але ми чемно відмовились.

 

Перейти до частини 6 8-14-ий день. Джансі. Кхаджурахо. Варанасі. Сарнах.

 

Наші популярні тури:

Подорож в Індію (маршрут 2)

2 денний тур до Львова

Тур в Карпати на тиждень